Розділи

• Загальне
  
  

  Загальне

  • Шерман М.І., Волошинов С.А., Попова Г.В.

    Херсонський державний університет

    Херсонська державна  морська академія

    
    

    Організація змішаного навчання в електронному середовищі LMS Moodle з використанням функціоналу управління компетентностями

    Світові процеси інтеграції та глобалізації, характерні в наш час для світового економічного простору, сприяють активному розвитку сучасної судноплавної галузі та переважному працевлаштуванню випускників морських навчальних закладів у складі команд суден, власниками яких є міжнародні судноплавні компанії. Ці процеси зумовлюють необхідність інтенсивного підвищення якості професійної морської освіти, що характеризується не тільки обсягом знань зі спеціальності, але й здатністю майбутніх випускників до тривалої, стабільної та ефективної професійної діяльності в умовах жорсткої конкуренції відповідно до покладених на них функціональних обов’язків, що закріплені у відповідних посадових інструкціях, розроблених роботодавцем.

    Об’єктивна зумовленість та етапність переходу від статичної «енциклопедичної» освіти до динамічної практико-орієнтованої системи професійної підготовки на основі компетентнісного, діяльнісного, системного та інтегративного підходів вимагає відповідних новій освітній парадигмі методів, засобів та технологій професійної підготовки, що відбувається в умовах розбудови інформаційного суспільства. Цей складний та багатогранний процес регламентується низкою нормативно-правових актів, а саме: Законом України «Про освіту», Законом України «Про вищу освіту», Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті, Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки.  Ці документи однозначно визначають основну мету сучасної професійної освіти як підготовку кваліфікованого робітника, конкурентоспроможного на ринку праці, компетентного, здатного до ефективної роботи зі спеціальності на рівні світових стандартів.

    Саме в підготовці морських спеціалістів  моменти співпраці з роботодавцями і визначення чітких компетентностей випускника  реалізовані в стандартах  Міжнародної морської організації (ІМО). 

    IMO  - міжурядова організація, спеціалізована установа ООН, головним завданням якої є забезпечення безпеки міжнародного торговельного судноплавства і запобігання забруднення морського середовища. Організація заснована 6 травня 1948 року ,  і на даний час членами організації є 173 держави.  Основними документами ІМО, в яких регламентується стандарти підготовки  майбутніх морських фахівців є Міжнародна  конвенція  про підготовку та дипломування моряків та несення вахти  ПДНВ-78/95 р. з Манільськими поправками 2010 р.  (ПДНВ) [1].  Міжнародні вимоги до професійного досвіду моряків постійно удосконалюються з метою зниження ризику від помилок людини.

    29 листопада 2000 р.  Украина увійшла в «Білий список» IМО, список країн, моряки яких мають доступ на пільговий  міжнародний ринок морської праці.  З дня  вступу до складу ІМО Україна вже двічі успішно довела своє право на членство в «білому списку» країн, які повністю виконують вимоги Конвенції та Кодексу ПДНВ. 

    Основний документ, на якому базується оцінка стандартів компетентності – Конвенція та Кодекс ПДНВ. Рівні професійних навичок морських офіцерів, що відповідають міжнародним вимогам, визначають "Стандарти компетентності", які повинні бути досягненні для належного виконання дій на судні. 

    Основним гарантом дотримання морських конвенцій в Україні є Міністерство інфраструктури України (МІУ), яке в межах своїх повноважень, що визначені законом, виконує функції Морської адміністрації України.

    В своєму підпорядкуванні МІУ не має морських навчальних закладів, але воно несе певні зобовязання поза сферою свого управління у питаннях підготовки морських спеціалістів. На базі Конвенції ПДНВ було затверджено ряд наказів МІУ, які більш детально регулюють питання підготовки і дипломування моряків: «Про затвердження Положення про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння» та «Про затвердження Порядку підтвердження кваліфікації та дипломування осіб командного складу суден та суднової команди морських суден».

    Міністерством освіти України має законодавчо визначений пріоритет повноважень і можливостей в питаннях підготовки морських фахівців,  і несе повну нормативно закріплену відповідальність за виконання стандартів навчання ПДНВ.

    Галузевий стандарт вищої морської освіти (судноводіння) розроблений згідно методичних рекомендацій МОН України  та  відповідно до Національної рамки кваліфікацій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. за № 1341.  Стандарти базуються на компетентнісному підході і враховують вимоги Болонського процесу та міжнародного проекту TUNING.[2]

    Докладно проаналізував галузеві стандарти вищої освіти, за якими здійснюється підготовка морських фахівців, Чернявський В.В., який стверджує, що «за жодною спеціальністю і за жодним освітньо-кваліфікаційним рівнем сьогодні не розроблено у повному обсязі складові галузевого стандарту вищої освіти відповідно до частини третьої статті 11, і статті 13 Закону України «Про вищу освіту», а саме: освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми (ОПП) і засоби діагностики якості вищої освіти (ЗД)».[4]
    Кожний кандидат на  посаду вахтового   помічника капітана незалежно від форми навчання (очної чи заочної) повинен завершити заплановану та структуровану програму підготовки, спрямовану на надання допомоги майбутній особі командного складу в досягненні  стандарту компетентності, відповідно до таблиці А–ІІ/1.

    Таким чином, вся система підготовки майбутніх судноводіїв грунтується на  галузевих стандартах вищої морської освіти відповідно до національних законів в галузі освіти  та документах Міжнародної морської організації стосовно підготовки моряків та безпеки судноплавства (Міжнародна конвенція та Кодекса з  підготовки та сертифікацію моряків, Міжнародна конвенція з підготовки, дипломування моряків та несення вахти тощо) і комісії Євросоюзу,

    Професійна підготовка морських фахівців  поділена на три рівня:

    -допоміжний (рядовий склад)

    -експлуатації (молодший командний склад)

    -управління (старший командний склад).

    Херсонська державна морська академія (ХДМА) має структурні підрозділи, де і відбувається навчання на відповідних рівнях. Так,  для досягнення допоміжного  рівня освітню кваліфікацію отримують  в Професійно-морському ліцеї ХДМА, рівень експлуатації  —  в Морському  коледжі ХДМА, рівень управління —  в  академії. (рис.1)

    
    

    
    

    Рис.1. Система ступеневої підготовки у Херсонській державній морській академії

    У кодексі ПДМВ професійні знання вміння й навички вахтових помічників капітану  виділені в другій колонці таблиці А–ІІ/1 (рис 2.)
    

    
    

    Рис.2. Фрагмент із ПДНВ:  Специфікація мінімальних  вимог до компетентностей вахтових помічників капітану

    Згідно «принципу вкладеності», який є провідним для побудови компетентністної моделі, всі компетентності входять до структури складних, системних компетентностей та стають їх компонентами. [5]  У відношенні до морської освіти дану ієрархію можна представити у вигляді ланцюгу Макрокомпетентність - Компетентності - Результати навчання.  Компетентності у свою чергу уточнюються більш вузькими результатами навчання, які є мінімальними будівельними блоками для побудови навчального плану, а у подальшому основними елементами у заходах забезпечення якості програми підготовки фахівців.

    У ході освітнього процесу курсанти повинні продемонструвати оволодіння відповідними компетентностями, методи демонстрації яких представлені в третій колонці таблиці А–ІІ/1 (рис.2). Критерії для оцінки ступеня оволодіння даними компетентностями наведені в четвертій колонці таблиці А–ІІ/1 (рис.2 ) кодексу ПДНВ.

    Критерії для оцінки компетентності визначають найважливіші аспекти компетентної роботи. Ці аспекти представлені  таким чином, що оцінка роботи кандидата може бути зіставлена з ними, та повинна бути належним чином задокументована в Книзі реєстрації практичної підготовки курсанта.

    Навчальні програми  з кожної окремої дисципліни розробляє сам заклад,  і при складанні навчальних програм повинен бути  врахований світовий досвід, за яким формування професійної компетентності здійснюється за двома взаємоповязаними та взаємодоповнюючими напрямками: академічна підготовка в стінах навчального закладу та тренажерна підготовка у відповідних тренажерних центрах.

    Під час «переформатування» Конвенції ПДНВ спочатку у галузевий стандарт, потім у навчальні плани і програми підготовки, сутність та конкретність багатьох компетенцій, які чітко зафіксовані у ПДНВ, розмивається, а іноді і втрачається.[4]

    Внаслідок вказаних протирічь перед навчальним закладом постають певні виклики:

    а) визначення цілей у навчанні надає можливість: - достовірно, переконливо і послідовно оцінити досягнення цілей студентами академії; - підвищити успішність студентів, однією з труднощів яких є розуміння, навіщо вчити цей навчальний матеріал;- демократизувати успішність, тому що за відсутності ясних індикаторів незрозуміло, що очікують від студентів, висока успішність буває у тих студентів, які володіють навичками розпізнавати неявне.

    б) перехід на формування та здобуття студентами компетентностей означає, що саме вони ставляться в центр підготовки;

    в) перехід до компетентностей пов’язаний з такими цілями, як: - відповідь на вимоги сучасного суспільства: роботодавці очікують від випускників здатності до креативного мислення, міркування, абстрагування, концептуалізації, точності, креативності, знання організаційних процесів та вміння справлятися з невизначеністю і складністю; - досягнення найбільших цілей вищої освіти. [6]

    Саме така проблема підштовхнула нас до створення дерева компетентностей в електронному середовищі Мудл 3.3., де  вбудований «Репозиторій компетентностей», що   дозволив побудувати структуру електронного  освітнього процесу в академії  з урахуванням компетентнісного підходу.

    Метою нашого дослідження є:

    1. Структурування освітнього процесу на сайті електронного навчання LMS Moodle згідно вимог ПДНВ.
       
    2. Побудова дерева компетентностей в «Репозиторії компетентностей».
       
    3. Створення інтерактивних електронних курсів за модулями, що входять в макрокомпетентність.
       
    4. Використання в курсах  професійноорієнтованих завдань, що імітують елементи реальних ситуацій в курсах.
       
    5. Забезпечення постійного доступу до матеріалів курсу з будь-якого місця та у зручний для курсанта час.
       
    6. Встановлення можливості  професійного  спілкування в електронному курсі,  зворотнього зв’язку.
       
    7. Можливістю статистичного аналізу тестових завдань.
       

    Херсонська державна морська академія працює в електронному середовищі LMS Moodle з 2015 р. Наслідком  переходу на оновлену версію  3.3., яка включає в себе  зручний  та функціональний інтерфейс, можливості користування мобільним додатком, збільшення варіантів створення тестових завдань та зручну інтеграцію с сервісами Web 2.0., є зручність використання, диференціація  контенту  та, як наслідок,  збільшення якості підготовки курсантів.

    Компетентності розвиваються за допомогою не завжди однієї дисципліни, а можливо і деякого циклу навчальних дисциплін (математично-природничих, гуманітарних, загально-професійних, професійних). Тому в рамках реалізації компетентнісного підходу в освітньому процесі необхідно враховувати одну з найважливішої його специфіки – міжпредметність (міжпредметну інтеграцію) в рамках побудови ефективної педагогічної системи формування професійно-значущих компетентностей. Це означає, що в процесі моделювання навчального процесу необхідно обмежити взаємопов'язані предметні області розглянутих процесів переліком навчальних дисциплін. Доречно об’єднувати їх в модулі навчальних дисциплін, вплив яких на формування освітнього результату, вираженого комплексом (специфікацією) фахових та загальних компетентностей максимально ефективний.

    На наш погляд, після проведеного системного аналізу керівних документів IМО, програм підготовки морських фахівців в інших країнах краща система організації навчально - виховного процесу полягає у модульній побудові навчального плану.Саме для цього була створена єдина схема-карта, що базується на нормативних вимогах і поєднує в собі дисципліни, що викладаються.

    Так на рис.3 виписані   компетентності  для програми бакалавра «Судноводіння на рівні експлуатації». Саме "Судноводіння на рівні експлуатації" і є макрокомпетентністю. 

     

    Рис.3 Компетентності для програми «Судноводіння на рівні експлуатації»

     Компетентності розгалужуються на результати навчання, які необхідні для формування єдиної макрокомпетентності, і складають формуючі модулі.

    На рис.4 визначені результати навчання для формування компетентності «Планування та проведення переходу і визначення місцеположення».

    
    

    Рис.3. Професійні навички для  компетентності "Планування та проведення переходу і визначення місцеположення"

    Формуючи модулі   в свою чергу (на рис. жовтим кольором) і є   окремими дисциплінами та  електронними курсами (рис 4.)

    
    

    Рис.4. Формуючі модулі в дереві компетентностей

    Планування своєї діяльності  на початку  навчання та чітке уявлення, що саме потрібно бути засвоєно, взаємозвязки знань, умінь, надають курсанту більше впевненості, зручності та мотивації до навчання.

    Отримуючи таку карту знань, курсант становиться керуючим своєї освітньої діяльності, тим самим обираючи шлях проходження всіх запланованих дисциплін, тренувань та практик. А такий зручний  інструмент планування навчання стає необхідним помічником для отримання результатів навчання.(рис.5)

    
    

    Рис.5. Індивідуальний освітній  маршрут 
    

    Система дистанційного навчання E-learning Moodle v3.1. містить функціонал управління компетентностей, в основі якого закладений процес накопичення компетентностей, в тому числі і професійних. Репозиторії  компетентностей  (competency  frameworks)  можна  створювати  й заповнювати переліком компетентностей безпосередньо в  системі або імпортувати готові репозиторії з інших платформ у вигляді файлу CSV.  [7,8].

     Для кожного курсу задані вихідні компетентності, які отримує студент даного курсу після його успішного завершення, і вхідні компетентності, які необхідні, щоб підписатися на даний курс. [9]

    Саме на адміністратора  системи електронного навчання ЗВО полягає відповідальність заповнити репозитарій компетентностей, чітко спланувати та розподілити всі складові, уникаючи повторення у побудові дерева компетентностей.  

    Для введення компетентностей  в модулі «Адміністрування». адміністратор відкриває вкладку «Репозиторії компетентностей» і переходить до вкладки «Редагувати».(рис.6)

    
    

    Рис.6. Редагування «Репозиторія компетентностей»

    Створюється верхній рівень формування компетентності і заповнюються всі налаштування – ідентифікаційний код, який створюється у закладі,  шкала, видімість, категорія.  (рис.7)

    
    

    Рис.7. Редагування  репозиторію компетентностей

    Наcтупним кроком є додавання  результатів навчання   для  доповнення  верхнього рівня. Так на рис.  представлені результати навчання  та компетентності до макрокомпетності «Судноводіння на рівні експлуатації». (рис.8)

    
    

    Рис.8. Додавання результатів навчання у  репозиторій компетентностей

    При розкритті верхніх категорій можна побачити дерево розгалуження на результати навчання. На рис. 9 представлена розкрита компетентність «Несення безпечної навігаційної вахти»

    
    

    Рис. 9.  Формування дерева компетентностей

    При налаштуванні параметрів обраної компетентності (рис.10)  потрібно обрати функцию «Редагувати» і обрати «Правило компетентності».
    

    
    

    Рис. 10. Налаштування параметрів  компетентностей

    Потім необхідно задати правила підтвердження обраної компетентності. В нашому прикладі компетентність «Планування та проведення переходу і визначення місцеположення» буде вважатися  сформованою, якщо будуть підтверджені   усі результати навчання. (рис.11)

    
    

    Рис. 11. Налаштування підтвердження  компетентностей

     Можливий і варіант надання певної кількості пунктів кожній із  дочірніх  (рис.  12),  відзначення компетентностей, підтвердження яких є необхідним,  і  встановлення  порогової кількості  пунктів,  у  разі  перевищення  якої  компетентність  вважатиметься підтвердженою.

    
    

    Рис. 12.  Налаштування параметру  компетентностей  у виконанні певної кількості пунктів кожній із  дочірніх

     Далі при розробці електронних  курсів викладач визначає структуру курсу, тим самим продовжуючи побудову дерева компетентностей. (рис.13).

    
    

    Рис. 13.  Структура курсу у дереві компетентностей

     На рис.14 представлений початок роботи з курсом «Морехідна астрономія», де саме і визначені всі  структурні розділи курсу.

    
    

     

    Рис. 14. Налаштування структури електронного курсу «Морехідна астрономія»

    Далі дерево компетентностей продовжується вже конкретними завданнями, які узгоджуються з правилами стосовно їх написання (рис. 15):
    

    1. Завдання мають конкретизувати, що учасники повинні будуть вміти робити в кінці заняття.
       
    2.  Завдання мають описати зовнішню поведінку (результат).
       
    3. Завдання повинні точно конкретизувати, які галузеві теми будуть охоплені.
       
    4. Завдання потрібні містити стандарти прийнятної роботи.
       

     У завданнях обов'язково мають вказуватися умови, за яких учасник повинен показати зовнішню поведінку. [10]

    
    

    Рис. 15  Визначення завдань курсу в дереві компетентностей
    

     А в курсі це виражається в вимогах до кожного змістового модуля. (рис.16)

    
    

    Рис. 16  Визначення завдань електронного  курсу

    Кожний викладач з правом редагування має змогу вказати, у формуванні яких компетентностей бере  участь  його  курс.  Для  цього  достатньо  у  блоці  "Параметри"  обрати  опцію "Компетентності"  й  виділити  їх  у  доступних  для  даного  курсу  (тобто  створених  в контексті системи або категорії і підкатегорій, до якої належить цей курс) репозиторіях. Студенти  теж  бачать  список  компетентностей  курсу,  але,  звісно,  не  можуть його редагувати. [11]
    

    Так поступово формуючи курс, викладач додає ресурси і в кожному ставить відмітку про необхідність виконання компетентностей, які формуються засобами цих ресурсів (рис.17) та обирає засіб підвердження.
    

    
    

    Рис. 17.  Налаштування компептентностей в курсі 
    

    Впровадження оцінювання за  компетентностями  сприятиме  реальній  зміні  світогляду  і  поведінки  як  викладачів, так  і  студентів.  Якщо  предметом  оцінювання  є  не  самі  контрольні,  лабораторні, реферати, а ті компетентності, які з їх допомогою формуються і підтверджується, то це спонукатиме  викладача  до  оптимізації  змісту  дисциплін  і  навчальних  планів  з  точки зору ефективності формування потрібних компетентностей, а студент краще бачитиме мету  свого  навчання  в  термінах  формування  та  підтвердження  компетентностей. [11]

    В результаті у курсанта відображаються всі види робіт та результати  набуття компетентностей курсу. (рис. 18). Система вираховує рівень набуття кожної компетентності на основі підсумкової оцінки за курс та часу, який пройшов з моменту його проходження.

    ). 

    Рис. 18. Визначення завдань курсу в дереві компетентностей

    Підвищення дидактичної ефективності електронних ресурсів забезпечує інтеграція трьох компонентів: - структурований навчальний текст та мультимедіа-ілюстрацій; пред'явлення тренувальних вправ з наданням оперативної допомоги у вигляді підказок; організація проміжного і підсумкового контролю рівня засвоєння навчального матеріалу. При такому підході викладач створює свій власний навчальний курс, найбільш повно об'єднує всі цифрові матеріали з дисципліни, а також розробляє завдання, які передбачають високий рівень концентрації уваги  студентів. [12]

     При створенні електронного курсу обовязково підтримується і те, що всі інтерактивні завдання повинні бути  компетентностно спрямованими, коли зміст завдання переносить  курсанта в професійне середовища, а  виконання завдання  базується на  навчальному матеріалі, має практико-орієнтований результат.[13,с.107].

    Так, наприклад, за допомогою сервісу Learning Apps створена інтерактивна гейміфкована  вправа на визначення назв в Compass observation book з прикладом реального змісту такого журналу.  (рис.19).

    
    

    Рис. 19.  Приклад гейміфікованої вправи

    Курс має можливість вбудовування ігор, симуляцій та інтерактивних вправ, наслідком чого є зростання мотивації, залученості курсантів до  процесу навчання,  і як наслідок зростає рівень підготовки майбутніх морських фахівців.

    Перевагою курсу є оціночна таблиця (сілабус),  яка чітко визначає перелік необхідних завдань та бали за їх виконання.(рис.20)

    
    

    Рис. 20.  Оціночна таблиця в електронному курсі 

    Курсант має можливість самостійно обирати шлях підготовки  і користуватися додатковими матеріалами мережі Інтернет для підготовки. Всі завдання прописані в кожному розділі.

    Основними перевагами електронного курсу, що вигідно відрізняє його від традиційного навчання, є:

    •  Можливість інтерактивної взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу;
      
    •  Безмежні можливості інтеграції курсу з зовнішніми освітніми ресурсами;
      
    •  Можливість використання в освітньому процесі всіх видів мультимедійного контенту  (анімації, аудіо, відео);
    • Чітке планування навчального процесу та керування курсом на рівні окремих груп.

    Саме  Мобільний додаток Moodle Mobile   (сумісний  з Android  і з IOC) надає можливість доступу до  матеріалів будь-де і в будь який зручний час,  та надає можливість використання матеріалів навіть без підключення до мережі інтернет, оф лайн. Для курсантів, які знаходяться на практиці, в рейсах, навчаються заочно, це є дуже зручним та корисним. 

    Використовуючи в електронному курсі ресурс "Форум" курсанти ведуть обговорення професійних проблем, які виникають під час практики або рейсів. Дискусії завжди проходять  з реальними прикладами із практики роботи, викладачі також мають змогу бути в курсі всіх сучасних напрацювань в морській справі. Така форма роботи подобається  курсантам,  і це пояснюється тим, що в наш час молодь звикла висловлювати свої думки на форумах, в чатах, соціальних мережах, користуючись ними  через мобільні пристрої.  Така комунікативна форма роботи дозволяє викладачу контролювати записи в групі, а курсанти залучаються до дискусії, не маючи страху написати щось не так, захищаючи свої переконання, висловлюючи аргументи. Ця діяльність дозволяє курсантам та викладачу обмінюватись ідеями, залишаючи повідомлення, або створюючи власні питання, при чому цікавим є факт можливості оцінювання цієї діяльності автоматично. За правильну відповідь або цікаве питання курсанти отримують бали. До свого посту учасники можуть прикріпити фото, відео, або посилання на ресурс. 

    Саме на форумі виникла ідея збирати базу відеозапитань  (рис.21)для навчання, і так курсанти надсилають цікаві відеозапитання з реального судна, і всі мають змогу пройти такі тренувальні і корисні тести для самонавчання  або самооцінки.

    Запитання ставляться таким чином, щоб вони збуджували прагнення курсанта самостійно розібратися в поставленій проблемі, та приділити увагу смислу матеріалу, що вивчається.

    
    

    Рис. 21.  Відеозапитання в базі питань 
    

    Для  підготовки курсанти можуть опрацьовувати базу запитань  самостійно і перевіряти свої знання, порівнюючи з правильними відповідями.

    А по завершенню опрацювання  курсант повинен скласти підсумковий тест.   При складанні тесту заповнюється виконання компетентності, що є частиною прогресу у проходженні навчальної програми  та аналізу засвоєння окремих компетентностей.

    Викладачі мають можливість відслідковувати динаміку та прогрес навчання курсантів. Система детально наводить динаміку та прогрес всіх курсантів, як в загальному так і в особистостому вигляді. Можливості системи і в тому, що курсанту демонструється, які елементи курса вже він пройшов за допомогою позначки у квадраті, а які ще попереду (пусті квадрати).  В кожному курсі є можливості формування статистичної інформації щодо   просування курсантів по електронному курсу.

    Так,  на точність оцінювання та на якість тестових завдань впливає статистичне розподілення результатів. В статистиці приводяться середні бали, оцінки медіани, коефіціенти асиметрії, ексцесу розподілення (рис.22), а також гістограма розподілу результатів  тестування. (рис.23).

    
    

    Рис. 22  Статистика тесту в LMS Moodle

    
    

    Рис. 23.  Гістограма розподілу результатів  тестування

     Маючи досвід використання електронної системи LMS Moodle  в ХДМА   з 2015 року (рис.24), ми зустрілись з проблемами як технічного змісту, так і проблемами наповнення контенту курсів, проблемами впровадження змішаного навчання.

    
    

    Рис. 24.  Хронологія використання ситеми LMS Moodle  в ХДМА

     

    І якщо в 2016 році курс «Морехідної астрономії» мав вигляд схожий з бібліотекою  pdf файлів (мал.25 ), то в 2018 році це інтерактивний курс, в якому використовуються технології Web 2.0.

    
    

    Рис. 25  Електронний курс «Морехідна астрономія» 2016 р. в LMS Moodle 2.9.

    Нами було проведено опитування курсантів  632 курсантів в 2016 та    854 в 2018 роках. Результати анкетування свідчать, що в 2016 році курсанти відмічали такі  позитивні моменти та проблеми:
    

    Що вас приваблює у  використанні LMS Moodle? (2016 р )
    

    

    Діаграма 1
    

    Які проблеми виникають  у вас  при  використанні LMS Moodle?

    
    

    Діаграма 2

     В 2018 році ситуація змінилась:

    Що вас приваблює у  використанні LMS Moodle? (2018 р)
    

    

    Діаграма 3

    Які проблеми є  у вас  при  використанні LMS Moodle? (2018 р)

    

    Діаграма 4
    

     Як видно з наведених діаграм, була вирішена проблема інтерактивності курсів, налагодження мобільного додатку, що значно спрощує доступ до матеріалів, зручність їх використання та економію часу.

    Серед позитивних моментів курсанти  називають наявність системи формування компетентностей, чітку системи оцінювання та наявність  тренувальний тестів для підготовки до екзаменів.

    Суттєвою перевагою використання версії LMS Moodle 3.3. є Competency-Based Educational  (CBE), що дозволяє побудувати структуру електронного  освітнього процесу в ХДМА   з урахування компетентнісного підходу.

    Структура освітнього процесу в  електронному середовиші LMS Moodle ХДМА побудована згідно професійних компетентностей. Дерево компетентностей містить визначені диципліни (модулі), які в свою чергу містять більш вузькі компететності для формування єдиної, що складаються в чітку систему,  і є обовязковою вимогою роботадавців морської галузі.

    Прикладом такої побудови структури є  обрана компетентність майбутнього судноводія  «Планування і проведення переходу та визначення місцеположення», яка включає 7 модулів. Кожний модуль є окремим електронним курсом, який містить інтерактивні завдання, у яких зміст завдання пов’язаний  з професійним середовищем, а виконання завдання  базується на  навчальному матеріалі і має практико-орієнтований результат.

    Практичне використання функціоналу управління освітніми траекторіями курсантів в LMS Moodle 3.3.  засвідчило  придатність та ефективність  такої організації формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв.

    Проблемою та перспективою  подальшого розвитку  використання системи  змішаного навчання є робота з викладачами з метою оновлення контенту сучасними матеріалами, зв’язком завдань  із практичним використанням.

    
    

    Список використаних джерел

    1. Міжнародна конвенція про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року (консолідований текст з манільськими поправками). К. : ВПК Експрес–Поліграф, 2012. –– 568 с. 
       
    2. Байденко В.И. Болонский процесс: поиск общности европейских систем высшего образования (проект TUNING). М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2006. 211 с.
       
    3. Єгорова С.М. Про особливості впровадження засад компетентнісного підходу у вищу професійну освіту фахівців морського транспорту. – С.М.Єгорова // Modern Problems and ways of their solution in science, transport and education 2014, 17-18 червня 2014 р.— [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.sworld.com.ua/konfer35/664.pdf
       
    4. Чернявський В. В. Стандартизація підготовки фахівців морської галузі на засадах компетентнісного підходу / В. В. Чернявський // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Сер. : Педагогічна. - 2013. - Вип. 19. - С. 250- 253.Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkp_ped_2013_19_88
       
    5. Субетто А. И. Онтология и эпистемология компетентностного подхода, классификация и квалиметрия компетенций. / Субетто А. И.— СПб.— М.: Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 2006. —72 с.
       
    6. Волошинов С.А. Реалізація компетентнісного підходу у ступеневій підготовці морських фахівців / С.А.Волошинов //Ukrainian Journal of Educational Studies  and Information Technology.— 2018.— Том 6, №1..— [Електронний ресурс] — Режим доступу:  http://ojs.mdpu.org.ua/index.php/itse/article/view/2396
       
    7. Оф. Сайт  - https://docs.moodle.org/31/en/Competencies
       
    8. Admin  tools:  Import  competency  framework.  [Електронний  ресурс].  –Режим  доступу: https://moodle.org/plugins/tool_lpimportcsv
       
    9. Сері Ляззат. Формирование профессиональных компетенций будущего специалиста (бакалавра) в условиях дистанционного обучения / Сері Лязат // Journal of Educational Sciences. — 2017.— №2(51). — С.69-78.— [Електронний ресурс] — Режим доступу:  http://bulletin-pedagogic-sc.kaznu.kz/index.php/1-ped/article/view/425
       
    10. Теорія та практика змішаного навчання : монографія / [В. М. Кухаренко, С. М. Березенська, К. Л. Бугайчук, Н. Ю. Олійник, Т. О. Олійник, О. В. Рибалко, Н. Г. Сиротенко, А. Л. Столяревська]. – Харків: «Міськдрук», НТУ «ХПІ», 2016. – 284 с.
        
    11. Щербина О. А. Нові засоби оцінювання компетентностей в Moodle  / О.А.Щербина  // Інформаційні технології і засоби навчання.— 2016.— Том 55, №5.—С.96-104.
        
    12. Корень А.В. Особенности разработки учебных курсов с использованием электронной образовательной среды Moodle / А.В.Корень // Інтернет-журнал Науковедение.—2013.—№1.—[Електронний ресурс] — Режим доступу:https://cyberleninka.ru/article/n/osobennosti-razrabotki-uchebnyh-kursov-s-ispolzovaniem-elektronnoy-obrazovatelnoy-sredy-moodle
        
    13. Звонников В.И.Оценка качества обучения при аттестации (компетентностный подход): учеб.пособие  / В.И.Звонников, М.Б.Челышкова.—Изд.2-е, перераб.и доп. —М.:Логос,2012. — 280 с.
        

    
    

  • Форум обговорення доповіді