Загальне
Щербина О.А.
Київський національний університет будівництва і архітектури
Відкрита система підвищення кваліфікації викладачів як засіб
впровадження інформаційних технологій в університетіДля наших університетів характерна велика кількість навчальних дисциплін, методичне забезпечення яких потребує постійного оновлення. При цьому до 2/3 навчальних годин припадає на самостійну роботу студентів. За таких умов забезпечити належну якість освіти студентів без створення і використання електронних освітніх ресурсів (ЕОР) практично неможливо. Тому впровадження ІКТ визнано одним із головних пріоритетів Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки. Однак масштаб і темпи її вирішення, не задовольняють сучасних потреб. Головною причиною такої ситуації є недостатня ІКТ-компетентність значної частини викладачів, особливо людей старшого віку. Вирішення цієї проблеми потребує підвищення кваліфікації великої кількості викладачів, однак система підвищення кваліфікації, що склалася в університетах Україні, її вирішити не в змозі. До того ж сам процес підвищення кваліфікації, що проходить у закладах післядипломної освіти, ніяк не пов’язаний із процесом впровадження ІКТ в університеті. Тому в даній доповіді розглядається концепція відкритої системи підвищення кваліфікації викладачів (ВСПКВ) нового типу, що функціонує на засадах інформальної і неформальної освіти, здійснюючи корпоративне навчання викладачів на робочих місцях, без відриву від виконання службових обов’язків. В основу роботи ВСПКВ покладено поетапний план впровадження ІКТ в університеті. Кожний етап цього плану пов’язаний з вивченням і впровадженням певного виду ЕОР і реалізований у вигляді циклу циклу PDCA -- моделі, що складається з чотирьох циклічно повторюваних фаз: плануй (Plan), роби (Do), перевіряй (Check), впливай (Act). Як показує практика, це найпростіший алгоритм дій з управління процесами, що застосовується в різноманітних областях діяльності, та дозволяє ефективно керувати ними на системній основі.
Зазвичай планування передбачає вибір і формулювання конкретних задач впровадження ІКТ в університеті, вибір методів і засобів для їх вирішення, системний аналіз та декомпозицію пов’язаних з цим робіт, визначення їх виконавців, створення засобів їх навчання та контролю за виконанням запланованих робіт тощо. У фазі виконання заплановані роботи виконуються, відбувається навчання викладачів і створення ними ЕОР з дисциплін, які вони викладають. Під час перевірки здійснюється збір інформації та контроль результату, досягнутого у фазі виконання, виявляються відхилення від очікуваного результату, встановлення причин цих відхилень. За результатами перевірки розробляються і здійснюються заходи впливу (управління, коригування) щодо усунення причин цих відхилень.
Зазвичай, спочатку обираються ті види ЕОР, які доцільно впроваджувати на даному етапі проекту, потім виконується необхідна підготовча робота та, навчання викладачів створенню і використанню саме цього виду ЕОР у віртуальному навчальному середовищі (ВНС) університету. За результатами цього навчання викладачі створюють і розміщують у ВНС такі ЕОР для дисциплін, які вони викладають. До наступного етапу переходять після підведення підсумків виконання попереднього.
Концепція ВСПКВ включає основні принципи, моделі та методичну систему навчання викладачів, що передбачають масштабування освітнього процесу, навчання в малих групах, дистанційне та мікронавчання. При цьому ВНС Moodle виступає і як основний об’єкт вивчення і як засіб навчання викладачів та контролю за ходом впровадження ІКТ в освітній процес університету.
Рис. 1. Концепція проектування електронних освітніх ресурсів для
відкритих систем підвищення кваліфікації викладачів університетуВідмінності традиційної та пропонованої системи підвищення кваліфікації викладачів ілюструє табл. 1.
Таблиця 1.
Порівняння традиційної та пропонованої систем
підвищення кваліфікації викладачівУ традиційній системі підвищення кваліфікації викладачів:
У пропонованій відкритій системі підвищення кваліфікації викладачів:
викладачі по черзі раз на п’ять років направляються на навчання на курси підвищення кваліфікації;
підвищення кваліфікації відбувається за місцем роботи одночасно для всіх викладачів, без відриву від виконання службових обов’язків;
навчанням охоплена лише частина штатних викладачів;
навчанням охоплюються всі викладачі;
навчання відбувається на засадах формальної освіти;
навчання відбувається на засадах інформальної та неформальної освіти;
метою підвищення кваліфікації є формування у викладачів необхідних ІКТ-компетентностей;
формування ІКТ-компетентностей викладачів є лише необхідним засобом досягнення основної мети – реального впровадження ІКТ в освітній процес університету;
зміст навчання викладачів визначається навчальним планом курсів підвищення кваліфікації;
зміст навчання викладачів визначається планом впровадження ІКТ в університеті;
вивчається те, що може бути корисним викладачу в подальшій професійній діяльності;
вивчається те, що впроваджується в університеті саме зараз;
навчання викладачів відбуваються за традиційним розкладом: лекційні та лабораторні заняття тривалістю пара;
навчання не прив’язане до тривалості пари і проходить переважно у формі мікроуроків, після кожного з яких викладачі закріплюють побачене на практиці;
викладачі можуть самостійно відпрацювати пропущені заняття лише частково;
викладачі мають змогу самостійно відпрацювати пропущені заняття в повному обсязі за допомогою матеріалів, розміщених на сайті ВСПКВУ;
ІКТ-компетентності викладача оцінюються за результатами підсумкового контролю;
ІКТ-компетентності викладача оцінюються за результатами використання ІКТ у курсах, які він викладає;
проста організація навчального процесу;
ієрархічна організація навчального процесу (університет – факультет – кафедра) для його масштабування;
під час навчання викладач засвоює теоретичний матеріал і виконує завдання навчального призначення;
під час навчання викладач зайнятий лише створенням ЕОР для своїх дисциплін;
індивідуальне навчання викладачів;
спільне навчання і впровадження ІКТ шляхом співпраці в малих групах;
до впровадження ІКТ ймовірно приступають по завершенні всього циклу навчання;
до вивчення наступної теми приступають після завершення впровадження результатів вивчення попередньої;
впровадження ІКТ відбувається з ініціативи викладача, університет лише сприяє цьому.
впровадження ІКТ відбувається з ініціативи університету і контролюється ним на всіх рівнях.
Таблиця 2.
Методична система навчання викладачів у ВСПКВ
Мета
Навчити викладачів створювати і використовувати ЕОР при викладанні своїх дисциплін.
Зміст
Сукупність двох взаємопов'язаних компонентів: технологічного і прикладного. Технологічний передбачає навчання викладачів необхідним інформаційно-комунікаційним технологіям, прикладний – застосовуванню цих технологій при викладанні своїх дисциплін.
Методи
Пояснювально-демонстративні, традуктивні, індуктивні.
Метод проектів.Засоби
Комп'ютер, Інтернет, ВНС, дистанційний курс, спеціальне програмне забезпечення.
Організаційні форми
Колективні форми проведення занять у малих групах. Мікронавчання. Самостійна робота у ВНС з використанням дистанційних технологій.
В контексті цього дослідження проектування розглядається як процес створення проекту – комплексу робіт, що складається з пошуку, досліджень, розрахунків з метою отримання детального плану робіт зі створення продукту, що відповідає заданим вимогам. При цьому проектування різних видів ЕОР розглядається як окремі етапи реалізації загального проекту з впровадження ІКТ в університеті. Виконання такого проекту є досить складною в організаційному плані задачею, враховуючи кількість його учасників та складність задач, які ними вирішуються. На успіх такого проекту можна розраховувати тільки за умови наукового підходу, що має забезпечити узгодженість дій усіх його учасників. Тому в цьому дослідженні застосовується науковий і організаційний інструментарій такої галузі науки, як управління проектами.
Для реалізації пропонованої концепції розроблено структурно-логічну модель проектування ЕОР для ВСПКВ (рис. 2), методики проектування різних видів ЕОР, в яких для вибору проектних рішень застосовано метод аналізу ієрархій, для функціонального моделювання – IDEF0 моделі, а для організації робіт з його виконання – методи управління проектами з впровадження інновацій.
Рис. 2. Структурно-логічна модель проектування електронних освітніх ресурсів
Навчання викладачів проектуванню ЕОР враховує загальні принципи андрагогіки такі як: пріоритетність самостійного навчання, спільна діяльність, використання досвіду тих, хто навчається, їх практичних знань, умінь, навичок, індивідуалізація навчання, системність навчання, актуалізація результатів навчання, елективність і усвідомленість навчання. Крім них у ВСПКВУ запропоновано використовувати такі підходи, принципи та методи навчання.
для відкритих систем підвищення кваліфікації викладачів університету1) Проектний підхід (метод проектів). Оскільки підвищення кваліфікації викладачів відбувається через їх залучення до виконання проекту з впровадження ІКТ в освітній процес університету, то цілком природно будувати навчання викладачів на засадах методу проектів – технології навчання, яка раціонально поєднує набуття теоретичних знань з їх практичним застосуванням для розв'язання конкретних поставлених перед ними завдань: «все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я можу це застосовувати» – основна теза методу проектів.
2) Діяльнісний підхід. Навчання викладачів здійснюється в процесі їх практичної діяльності зі створення ЕОР для дисциплін, які вони викладають, за відомим принципом: «ми будували стіну, а стіна будувала нас».
3) Принцип мінімізації змісту навчання. Визначається мета (що має зробити викладач в результаті свого навчання), обирається та реалізується найкоротший шлях для досягнення цієї мети. На цьому шляху викладач не відволікається на другорядні речі, не виконує жодних робіт суто навчального призначення. ЕОР, які створюються ним в процесі навчання, зразу використовуються його студентами при вивченні дисциплін, які він викладає. Викладач не має відчувати, що відволікається від своєї основної роботи. Він виконує її по-новому, на більш високому рівні, застосовуючи новітні ІКТ.
4) Принцип доступності навчання. Обсяг навчального матеріалу, що виноситься на кожне заняття має бути мінімальним, доступним для будь-кого і за складністю, і за обсягом, однак достатнім для того, щоб по темі заняття можна було видати реальне завдання зі створення ЕОР, виконання якого можна легко проконтролювати.
5) Використання переважно індуктивного (перехід від одиничного до загального) та традуктивного (заснованого на порівняннях і аналогіях) методів навчання.
Список використаних джерел
1. Щербина О.А. Проектування електронних освітніх ресурсів для відкритих систем підвищення кваліфікації викладачів університету: [Монографія] / О.А. Щербина. – К.: ЦП «Компринт», 2018. – 300 с. – ISBN 978–966–929–711–2.
2. Щербина О.А. Організація навчання викладачів на робочому місці при впровадженні інформаційно-комунікаційних технологій в університеті / О.А. Щербина // Збірник наукових праць «Педагогічний процес: теорія і практика». – Вип. 5–6 (50–51) / гол. ред. Сисоєва С. О. – К.: Видавництво ВП «Едельвейс», 2015. – С. 78–83.
3. Щербина О.А. Відкрита система підвищення кваліфікації викладачів технічного університету. / О.А. Щербина // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Зб. наук. пр. – Вип. 47 / редкол. – Київ-Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2016. – С. 308–312.
4. Щербина О.А. Педагогічний експеримент із застосування відкритої системи підвищення кваліфікації викладачів щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій / О.А. Щербина // ISSN 3041–4245. Scientific Discussion. Vol. 1, No10, 2017. Р. 37–48.