Загальне
Польгун К. В.
Криворізький державний педагогічний університет
ВИКОРИСТАННЯ MOODLE У ПРОЦЕСІ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ З ОБМЕЖЕНИМИ ФІЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ
Постановка проблеми. Сьогодні все більшої ваги набуває проблема розбудови системи інклюзивної освіти, що здатна забезпечити реалізацію основного права громадян на освіту завдяки створенню належних навчальних умов у межах освітніх установ загального типу. В матеріалах Першого європейського освітнього саміту, який відбувся 25 січня 2018 року в Брюсселі, одним із пріоритетних напрямів розвитку освітньої галузі в Європі визнано впровадження інклюзивної освіти та безперервного навчання протягом усього життя. В Україні далеко не всі заклади вищої освіти готові задовольнити особливі освітні потреби студентів із порушенням здоров’я. Результати наукових досліджень дають підстави стверджувати, що під час навчання в університеті перед студентами з обмеженими фізичними можливостями постає проблема інформаційної доступності, яка виникає внаслідок труднощів із конспектуванням навчального матеріалу, відвідуванням бібліотеки тощо. Має місце недостатня наочність навчальних матеріалів, потреба в додаткових поясненнях викладача. Зауважимо, що в студентів означеної категорії час від часу може виникати необхідність пропускати навчальні заняття через планові обстеження, лікування, інші особливості фізичного здоров’я. Розв’язанню окреслених проблем значною мірою сприяє використання інформаційно-комунікаційних технологій та технологій дистанційного навчання на базі системи управління навчальним контентом Moodle.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У статистичному збірнику «Соціальний захист населення України» подано офіційні відомості щодо чисельності осіб з інвалідністю серед студентів закладів вищої освіти [1]. Зазначено, що протягом 2016−2017 навчального року у закладах вищої освіти України навчалося 14752 особи з обмеженими можливостями. За інформацією, наданою Державною службою статистики України, загальна кількість студентів, які здобували вищу освіту протягом 2016−2017 навчального року, налічувала 1586,7 тис. осіб [1]. Відповідно, кількість студентів-інвалідів становила 0,93 % від загальної кількості студентів. Очевидно, на сьогодні чисельність студентів з особливими освітніми потребами у закладах вищої освіти незначна. Однак вона поступово зростає. Зокрема, у 2000−2001 навчальному році кількість студентів із порушенням здоров’я становила 0,24 %.
При цьому держава сама має бути зацікавлена в забезпеченні молодим людям із порушенням здоров’я можливості здобути якісну освіту. Саме освіта сприяє формуванню навичок для участі в соціально-економічному житті суспільства, що у свою чергу дає змогу зменшити витрати на охорону здоров’я, надання матеріальної підтримки та функціонування системи соціального забезпечення.
Збільшення в закладах вищої освіти частки студентів з особливими освітніми потребами можлива через створення для них належних навчальних умов, зокрема модернізацію методів та технологій навчання. Так, використання системи Moodle надає змогу викладачам організувати для студентів структуроване подання навчальних матеріалів в електронному форматі, забезпечити здійснення контролю та самоконтролю, встановити комунікативну взаємодію тощо.
У літературі розглянуто різні аспекти використання засобів системи Moodle в освітньому процесі закладу вищої освіти: електронна підтримка аудиторного навчання [2], організація самостійної роботи студентів [3], проведення тестування [4], здійснення моніторингу обліку успішності студентів і відвідуваності ними навчальних занять [5], оцінювання якості розроблених електронних навчальних курсів [6], забезпечення системи дистанційного навчання тощо.
М. Мокрієв порушує проблему створення та розвитку електронного освітнього середовища університету на основі системи управління навчальним контентом Moodle. Автор окреслює його основні складники: навчальна система, наукова система, система управління навчальним процесом, система обліку користувачів. Елементом навчальної системи електронного освітнього середовища, його «стандартною одиницею» є електронний навчальний курс [7].
Електронний навчальний курс (ЕНК) – це комплекс навчально-методичних матеріалів, створених для організації індивідуального та групового навчання з використанням електронних технологій [2].
Зокрема, під час навчання фундаментальних математичних дисциплін на базі системи Moodle В. Болілий радить використовувати елемент «Завдання», проводити курсове проектування, лабораторні роботи, пробні тестування, on-line-консультації. Науковець наголошує, що важливою функцією Moodle є інформаційне забезпечення студентів [8].
Мета статті полягає в аналізі можливостей використання системи Moodle в процесі інклюзивного навчання студентів з обмеженими фізичними можливостями на прикладі розробленого електронного навчального курсу з вищої математики.
Результати дослідження. Розроблений ЕНК «Вища математика. Інклюзивне навчання студентів з особливими освітніми потребами» може бути використаний як методичний і дидактичний супровід аудиторних навчальних занять, під час самостійної роботи студентів з обмеженими фізичними можливостями, для здійснення контрольних заходів тощо.
Основними характеристиками ЕНК є: структурованість навчально-методичних матеріалів; електронний супровід основних видів навчальних занять: лекційних, практичних тощо; чіткий графік виконання студентами навчального плану; налагоджена система інтерактивної взаємодії викладача та студента, студентів між собою протягом усього часу вивчення навчального курсу; висока якість розроблених навчально-методичних матеріалів, які надають змогу студентам набути компетентностей, задекларованих у робочій програмі дисципліни; можливість подання мультимедійних навчальних матеріалів; забезпечення електронного контролю та самоконтролю результатів навчальної діяльності студентів; організація електронної системи обліку успішності студентів.
ЕНК «Вища математика. Інклюзивне навчання студентів з особливими освітніми потребами» розміщено на сайті http://moodle.kdpu.edu.ua/ у категорії «Фізико-математичний факультет», підкатегорії «Кафедра математики та методики її навчання». Курс охоплює розділи вищої математики «Лінійна та векторна алгебра», «Аналітична геометрія» і складається з таких блоків: загальні відомості про курс, навчально-методичні матеріали з кожної теми, матеріали для проведення підсумкового контролю, додаткові матеріали.
Загальні відомості про курс дають змогу отримати інформацію про авторів курсу, стисло характеризують його зміст, відбивають його мету та призначення, ознайомлюють з інформаційним обсягом навчальної дисципліни тощо.
Навчально-методичні матеріали з кожної теми передбачають теоретичні відомості, запитання для самоконтролю, практичні завдання, завдання для самостійної роботи студентів, електронні дидактичні матеріали, створені в програмі Power Point. Зовнішній вигляд однієї з тем курсу подано на рисунку 1.
Рис. 1 Зовнішній вигляд однієї з тем ЕНК
Робота в середовищі Moodle передовсім дає змогу розв’язати проблему інформаційної доступності. Її виникнення пов’язане з тим, що інколи студенти змушені пропускати заняття через лікування, планові обстеження, фізичну неможливість дістатися до закладу освіти, архітектуру будівлі університету тощо. Підвищений рівень втомлюваності, зорові або слухові обмеження часто призводять до труднощів з одночасним сприйманням, конспектуванням та осмисленням навчального матеріалу. Відтак з’являється необхідність у забезпеченні студентам з обмеженими фізичними можливостями доступу до навчальних та методичних матеріалів університету.
Працюючи в пропонованому ЕНК, студент має можливість завантажити конспекти лекцій у форматі *.doc, змінити вигляд тексту (стиль, розмір шрифту, міжрядковий інтервал, контрастність тощо) відповідно до своїх потреб і самостійно його опрацювати. Адаптований формат може мати такі характеристики: шрифт без зарубок збільшеного розміру, розріджений інтервал між символами, полуторний міжрядковий інтервал, використання порожнього рядка для позначення абзаців, орієнтування тексту по лівому краю, контрастність фону, тексту і зображень тощо.
Науково доведено, що в більшості людей формується зоровий тип сприйняття. Навіть в осіб із порушенням зору (за виключенням абсолютно сліпих) зоровий аналізатор продовжує певною мірою брати участь у процесі сприйняття [9]. Можна зробити висновок, що під час навчання студентів, зокрема з порушенням зору, доцільним є візуальне подання інформації поряд зі словесним. Наявність лекційних відомостей в електронному форматі *.doc надає змогу їх роздрукувати та заздалегідь забезпечити студентів друкованою версією.
Дидактичні матеріали практичного характеру охоплюють завдання для розв’язування в аудиторії та завдання для виконання вдома. Відповідно до загальнодидактичного принципу систематичності й послідовності з кожним наступним завданням збільшується рівень їх складності. Також дібрано додаткові завдання, які можна запропонувати студентам із високим рівнем знань для самостійного розв’язування.
Окремо від завдань подано їх розв’язання, яке викладач може показати студентам або, змінивши відповідні налаштування в Moodle, приховати. Так, студенти з більш високим рівнем знань мають змогу здійснити самоперевірку. Для студентів із нижчим рівнем знань, студентів із порушенням здоров’я наявність розв’язків полегшує усвідомлення послідовності та сутності виконання того чи того завдання. Забезпечується можливість працювати в індивідуальному темпі. Реалізується принцип індивідуалізації та диференціації навчання.
Практичні завдання, як і теоретичні відомості, подано в форматі *.doc, що дає змогу редагувати їх зовнішній вигляд, працювати з електронним або ж друкованим варіантом.
У межах кожної теми ЕНК розміщено завдання для самостійної роботи студентів (по 8 однакових за рівнем складності варіантів). Їх можна використовувати задля перевірки рівня засвоєння студентами певної теми (здійснення поточного контролю), а також для додаткового тренування студентів у здобутті практичних умінь.
Презентації, створені в програмі Power Point, ґрунтуються на теоретичних відомостях до відповідних тем. На відміну від конспектів лекцій, презентації не містять прикладів розв’язування завдань. Їх головною метою є унаочнення навчального матеріалу. У презентаціях інформацію розбито на невеликі логічно завершені частини, кожна з яких розміщена на окремому слайді. Деякі математичні відомості подано у вигляді схем (рис. 2), таблиць (рис. 3), що сприяє узагальненню та систематизації навчального контенту.
Рис. 2 Схема для обчислення визначника третього порядку
Рис. 3 Таблиця «Розміщення площини залежно від значень коефіцієнтів при невідомих у загальному рівнянні»
Багатьом об’єктам презентації надано анімаційні ефекти, що дає змогу студентам сфокусувати увагу на ключових елементах зображення, візуально виокремити у тексті важливі частини (наприклад, формули, правила, формулювання теорем), зрозуміти послідовність виконання певних дій тощо. Створена система гіперпокликань забезпечує зручну навігацію за слайдами. Зокрема, можна обрати саме той пункт плану до теми, який потребує розгляду в конкретний момент. Є гіперпокликання на формули, що вводилися вище в тексті, та можливість повернутися на попередню сторінку.
Оформлення всіх презентацій виконано в одному стилі. Відповідно до положення про «універсальний дизайн навчання» переважають спокійні кольори, підтримується висока контрастність тексту та фону (переважно чорні написи на білому тлі), використовуються шрифти без засічок достатнього розміру, які легко сприймаються з екрана. Основні поняття та теореми виділені жирним шрифтом.
Дослідниками встановлено, що на сприйняття об’єктів впливає також стан поля зору. Так, оптимальними для сприйняття слабозорими студентами є розміри об’єктів площею приблизно 500 см2 на відстані 33 см від ока [9]. Ураховуючи те, що площа екрана середнього за розмірами ноутбука становить біля 600 см2 (зрозуміло, що у нетбука, планшета – дещо менша, у комп’ютера – зазвичай трохи більша), можна стверджувати, що доцільним є розміщення одного математичного об’єкта (рисунка, таблиці, схеми) на одному слайді. Додатково можна розмістити підписи, невеликі коментарі, пояснення.
У презентаціях наявні завдання дослідницького характеру (рис. 4). Наприклад, студентам запропоновано з’ясувати залежність між розміщенням математичних об’єктів на площині (у просторі) та значеннями коефіцієнтів відповідних рівнянь. Одні завдання необхідно виконувати за допомогою програми для побудови 3-d-поверхонь (рис. 5), інші – з використанням Інтернет-сервісів (рис. 6). Для студентів розроблено систему вказівок до виконання завдань з елементами дослідження.
Рис. 4 Завдання дослідницького характеру з теми «Площина в просторі»
Презентації найбільш доцільно використовувати студентам під час самостійного опрацювання ними навчального матеріалу.
Рис. 5 Дослідницьке завдання з теми «Площина в просторі»
Рис. 6 Дослідницьке завдання з теми «Пряма на площині»
Додамо, що розроблений курс містить добірку математичних задач практичного змісту, словник-довідник, електронну бібліотеку, методичні рекомендації щодо використання ЕНК тощо. Усі матеріали ЕНК чітко структуровані, розподілені за темами, тому студентам легко зорієнтуватися й обрати потрібний елемент курсу.
Однією з переваг системи Moodle є наявність широких можливостей для комунікації: обміну файлами будь-яких форматів, оперативного інформування про поточні події, організації навчального обговорення проблем на форумах, спілкування в режимі реального часу за допомогою чатів, індивідуальної взаємодії викладача і студента тощо.
Так, Moodle надає змогу певною мірою розв’язати психологічні проблеми у взаємодії студентів з особливими потребами з одногрупниками та викладачами. Часто замкнутість, тривожність, невпевненість у собі, притаманні більшості студентів означеної категорії, стають на заваді повноцінному спілкуванню. Студенти соромляться висловлювати власну думку, ставити додаткові запитання, привертати зайву увагу. Комунікативна взаємодія, опосередкована комп’ютером, на форумах, в чатах забезпечує відчуття захищеності, надає змогу почуватися більш вільно, у студентів з’являється час на обдумування відповіді тощо.
Система Moodle сприяє розв’язанню проблеми контролю навчальних досягнень студентів з обмеженими фізичними можливостями. З одного боку, він більш жорсткий, з іншого, - об’єктивний. Стає можливим здійснення контролю на відстані. За допомогою Moodle реалізується як діагностувальна, так і навчальна та корегуюча функції контролю через зміну відповідних налаштувань: встановлення або відміну обмеження часу на виконання завдання, встановлення кількості спроб для відповіді на запитання, надання підказки у разі неправильної відповіді тощо. При цьому викладач може створювати і використовувати в межах курсу будь-яку систему оцінювання.
Висновки й перспективи подальших наукових розвідок. Отже, в умовах інклюзивного навчання студентів з обмеженими фізичними можливостями використання системи управління навчальним контентом Moodle сприяє:
- розв’язанню проблеми доступності навчальної інформації;
- реалізації принципів диференціації та індивідуалізації інклюзивного навчання, універсального дизайну навчання;
- встановленню інтерактивної взаємодії між викладачем та студентом, студентів між собою;
- забезпеченню електронного контролю та самоконтролю результатів навчальної діяльності студентів.
Як наслідок, збільшуються можливості закладу вищої освіти для створення належних навчальних умов та задоволення особливих освітніх потреб студентів із порушенням здоров’я, що характеризує освітнє середовище університету як інклюзивне. Перспективними для подальшого вивчення є питання щодо пошуку способів удосконалення системи моніторингу навчальних досягнень студентів досліджуваної категорії в умовах інклюзивного навчання.
Список використаних джерел
- Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – URL : http://www.ukrstat.gov.ua.
- Франчук В. М. Організація електронного
навчального курсу для підтримки аудиторного навчального процесу [Електронний
ресурс] / В. М. Франчук, Н. П. Франчук
// MoodleMoot Ukraine 2017. Теорія і практика використання системи управління
навчанням Moodle : V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 26–27 травня
2017 р.) : доповіді. – Київ, 2017. – URL : http://2017.moodlemoot.in.ua.
- Голёнова И. А. Интерактивные
лекции как средство повышения эффективности самостоятельной работы студентов [Электронный
ресурс] / И. А. Голёнова, Г. Г. Синьков //
MoodleMoot Ukraine 2017. Теория и практика использования системы управления
обучением Moodle : V Междунар.
наук.-практ. конф. (г. Киев, 26–27 мая 2017 г.)
: доклады. – Киев, 2017.
– URL :
http://2017.moodlemoot.in.ua.
- Анисимов А. М. Адаптивные
процедуры тестирования в дистанционном образовании [Электронный
ресурс] / А. М. Анисимов,
Б. П. Бочаров, М. Ю. Воеводина, А. И. Кузнецов //
MoodleMoot Ukraine 2017. Теория и практика использования системы управления
обучением Moodle : V Междунар. наук.-практ.
конф. (г. Киев, 26–27 мая 2017 г.)
: доклады. – Киев, 2017.
– URL :
http://2017.moodlemoot.in.ua.
- Щербина О. А. Організація обліку
успішності і відвідуваності в системі управління навчанням Moodle /
О. А. Щербина // Інформаційні технології в освіті : зб. наук. праць.
– Херсон, 2014. – Вип. 18. – С. 123–132.
- Сільченко М. В. Атестація дистанційних
курсів як обов’язкова складова системи внутрішнього забезпечення якості вищої
освіти в Україні [Електронний ресурс] / М. В. Сільченко,
Ю. М. Красюк // MoodleMoot Ukraine 2017. Теорія і практика
використання системи управління навчанням Moodle : V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 26–27 травня
2017 р.) : доповіді. – Київ, 2017. – URL :
http://2017.moodlemoot.in.ua.
- Мокрієв М. В. Інтеграція Moodle в інформаційно-освітнє середовище
університету [Електронний ресурс] / В. М. Мокрієв
// MoodleMoot Ukraine 2016. Теорія і практика використання системи управління
навчанням Moodle : ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ,
19–20 травня 2016 р.) : доповіді. – Київ, 2016. – URL : http://2016.moodlemoot.in.ua.
- Болілий В. О. Інформаційний освітній
простір Кіровоградського державного педагогічного університету /
В. О. Болілий, В. В. Копотій // Наукові записки. Серія :
Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. Частина 3. –
Кропивницький, 2016. – Вип. 10. – С. 107–112.
- Литвак А. Г. Психология слепых и
слабовидящих : учеб. пособие / А. Г. Литвак. – Санкт-Петербург :
Изд-во РГПУ, 1998. – 271 с.