Розділи

  • Загальне

    • Борисенко Д.В.

      Українська інженерно-педагогічна академія

      ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ В СИСТЕМІ MOODLE

      Сучасний навчальний процес характеризується залученням передових комунікаційних технологій, одна із яких є налагодження та організація дистанційного навчання. Історично, починаючи з обміну звичайними листами (кореспондентське навчання) до сучасного рівня дистанційної взаємодії в реальному часі відбувається пошук досконалої платформи навчання. Саме дистанційна освіта з сучасним телекомунікаційним каналом відкриває нові дидактичні можливості, які формують оновлену парадигму освіти [3].Вже сьогодні дистанційна освіта має широку базу розроблених навчальних курсів, яка активно залучається по всьому світу як активна форма взаємодії та важливий елемент навчальної підтримки.

      Серед найбільш досконалих та популярних навчальних систем на сьогодні є платформа Moodle. Вона є сучасною поліфункціональною навчальною платформою, переваги якої вже на протязі десятиріччя залучаються навчальними закладами по всьому світу. ЇЇ досконалість забезпечується наявністю розгалуженої системи інструментів, відкритістю та безкоштовністю, а саме головне – мобільністю. Перехід на неї супроводжується лише позитивним ефектом для навчального закладу та викладацького складу і, безпосередньо, для студентів - можливістю заощадження власного часу та виконання завдань у своєму індивідуальному ритмі. Її впровадження в навчальний процес характеризується як традиційними рішеннями у вигляді звичайних навчальних курсів на базі теоретичних та практичних блоків, так і організацією творчого розвитку студентів, включення зовнішніх засобів, організації форумів, обговорень та інших форм додаткового залучення студентів до активної позиції в дистанційному курсі, в тому числі, зміна ролі зі «студента» на «асистента», відкриття окремих прав на редагування та створення спільних ресурсів з викладачем.

      В цій статті головний акцент буде спрямовано на розгляд можливостей платформи Moodle для організації курсового проекту, як окремої форми організації навчальної діяльності в межах відповідного навчального курсу. Курсовий проект характеризується організацією самостійною індивідуальною або груповою роботою студентів з елементами практичних досліджень. При цьому, його аудиторне забезпечення на сьогодні має певні недоліки, серед яких: нераціональний розподіл навчального навантаження, необхідність проведення постійних додаткових консультацій, відсутність врахування особливостей навчальних тем курсових проектів та інше. Цей складний процес повноцінно організувати лише на базі дистанційного забезпечення не можливо, але система Moodle на цьому етапі надає низку переваг, серед яких: широкий доступ до необхідних методичних засобів, налагодження активного зворотного зв’язку з викладачем (керівником) курсового проекту, організація спільної роботи між студентами та створення дослідницьких підгруп, мобільність, постійний контроль з боку викладача, самоконтроль та активне залучення "дистанційного помічника". При цьому, важлива роль в організації дистанційного «режиму» курсового проекту покладається саме на творче залучення видів діяльності та ресурсів платформи Moodle викладачем.

      Присутній значний досвід залучення різних ресурсів платформи Moodle в організації курсового проектування. Так, за В. А. Бардаковим  [1] базовим модулем для залучення при курсовому проекті виступає "семінар", який дозволяє підвищити взаємозв'язок студентів з викладачем та налагоджувати спільну роботу в навчальній групі, застосуванні взаємного рецензування між студентами власних робіт. Попри позитивні координаційні можливості студентів, автор також підкреслює труднощі при застосуванні даного модулю - підвищення трудомісткості, ускладнення в налаштуванні та керуванні.

      Організація курсового проекту може включати створення окремих рубрик файлів та їх "календарне структурування", яке, згідно В. А. Тютіна [4], дидактично вибудовує процес виконання індивідуальних завдань студентами, чітко розмежовує часові рамки роботи над курсовим проектом. Є. М. Вдовина [2] підкреслює окремі можливості платформи Moodle у відстеженні рівня активності студентів та можливостей обмеження доступу при завершенні часових строків на виконання.

      Особливу увагу привертає концепція гібридного курсу на базі 30% контенту К. Носісі, А. Феррейра, У. Розенберга та К. Уолша [5], які вбачають підвищення активності за рахунок проблемного навчання та організації пошукової діяльності через посилання на різні ресурси, в т. ч. представленні приклади виконання. За цим принципом організація курсового проекту реалізується на базі "ключових" пунктів, між якими студент рухається при виконанні навчальної дослідницької роботи: отримання теми та завдань, рекомендацій викладача на доопрацювання, критеріїв самооцінки та інше.

      На прикладі підготовки майбутніх фахівців з дизайну, організація курсового проекту в системі Moodle може вирішуватися в декількох напрямах:

      -       надання додаткової методичної допомоги студентам при виконанні курсового проекту, організації проведення дослідження та написання пояснювальної записки, створенні навчальних відео-сюжетів, інструкцій та порад;

      -       організація форумів та чатів, на яких у визначенні часові інтервали ведеться повноцінне обговорення виявленої проблематики та її вирішення в навчальних дослідження студентів, створення зворотного зв’язку, який підвищує свою активність при приближенні до дати здачі курсового проекту;

      -       створення анкет, тестів та інших форм оцінювання результативності на різних етапах виконання студентами курсового проекту для діагностики рівня самостійності та спроможності студентів вирішувати поставленні на них навчальні завдання, виявлення «прогалин» методичного забезпечення та проблематики навчальних завдань, використання комплексного оцінювання;

      -       нетрадиційне використання ресурсів та форм діяльності платформи Moodle для творчих пошуків викладачів реалізувати методичну допомогу та ін.

      Розглянемо більш детально можливі шляхи сучасного дистанційного забезпечення курсового проекту на базі платформи Moodle. Головна увага при організації дистанційного курсового проекту для викладача прикута саме до початкового представлення студентам супровідного методичного забезпечення, яке містить основні вихідні положення для чіткого структурування студентської діяльності та визначених строків виконання. Їх оформлення в навчальному курсі узагальнено представляється окремим блоком або папкою із затвердженими темами курсових робіт студентів, методичними рекомендаціями щодо виконання, організації самостійної навчальної діяльності, гіперпосилань на додаткові ресурси, публікації та матеріали, які наддадуть додаткове інформування студентів. При цьому, викладач повинен ретельно підбирати літературу за тематичним спрямуванням та при можливості надавати пояснення до представлених матеріалів, розтлумачувати специфічні терміни, використовуючи глосарій. Крім того, глосарій можливо використовувати не за прямим призначенням та побудувати на його базі комплекс "питання-відповідь", "тема-література", "тема-дослідники", надати детальний опис за кожним структурним елементом пояснювальної записки до курсового проекту тощо.

      В ході виконання курсового проекту в студентів на початку виникає багато специфічних організаційних питань і викладачу для їх зменшення варто включати при розробці навчального курсу створення додаткових більш деталізованих інструкцій, розробляти інфографіку та представляти корисні поради для оптимізації студентської діяльності, звертаючи увагу на більш конкретні результати, які повинні отримати студенти. Поради можуть оформляти у вигляді звичайних записів, окремих файлів. так і у вигляді форумів, до яких можуть активно долучатися студенти при умові відкриттям їм прав та створення повідомлень, їх редагування та їх оцінювання. Вид діяльності "форум" платформи Moodle є в більшості випадків недооціненим та виключеним із оцінювання викладачами, але при постійному оновленні інформаційних повідомлень та поширенні його залучення на різних етапах виконання курсового проекту відкриваються важливі комунікаційні властивості даного ресурсу. Завдяки форуму реалізується дистанційне консультування як в реальному часі, так і "off-line". Останнє враховує висвітлення найбільш актуальних навчальних проблем, особливостей стадій виконання курсового проекту, виявлених викладачем при поточній перевірці найчастіших помилок, відсутності обов'язкових структурних елементів, особливостей тематичних характеру. Організація форуму або окремих видів форумів, які присвячені розширенню досвіду практичного дослідження, обміну думками та пропозиціями, покладатися на окремих студентів групи, найбільш організованих представників навчального колективу, активістів, старост груп. Вони, в свою чергу, під контролем викладача формують найбільш "близькі" до навчальної групи підходи взаємодії, розтлумачують виявлене проблемне поле та стають додатковою ланкою на шляху пошуку мотивів студентів.

      Окрему роль займає розробка навчальних відео-сюжетів, які підвищують практичну сторону сприйняття інформації, важливості курсового проекту для професійного становлення, динамічних форм репрезентації студентських проектів минулих років. Їх представлення реалізується завдяки гіперпосилань на зовнішні ресурси, в тому числі, популярного відеохостингу YouTube. Відео-сюжет є найбільш інформаційним, але його розробка займає значний час у викладача, вимагає продуманого сценарію, включення можливостей додаткового музичного супроводу, різних типів інформації, в тому числі вже наявного матеріалу та його відповідного структурування. При цьому, особливу роль відводиться залученню розроблених відео-сюжетів студентами, в яких з ініціативи студентів представляється розгорнута демонстрація тонкощів навчальної проектної роботи, на що потрібно звернути особливу увагу, приблизні часові витрати на виконання тощо.

      Діагностика успішності студентів реалізується на базі найбільш поширеного виду діяльності "тест", який може використовуватися для поточного оцінки результатів діяльності, встановлення рівня виконання відповідного етапу курсового проекту та як самоаналіз студентів. При цьому, присутня виключно загальна оцінка рівня досягнень на базі звичайних тестів та неспроможність індивідуального аналізу студентів за їх тематичними спрямуваннями. Для часткового вирішення цієї проблеми можливо залучати питання "есе", але їх обробка виключає автоматизоване оцінювання та підвищує час опрацювання викладачем. Більш досконалі форми діагностики реалізуються залученням зовнішні ресурсів через веб-посилання, анкетування, активізації додаткових оцінювальних систем для викладача та розуміння реальної ситуації у студента.

      Наявність обмеженої кількості ресурсів платформи Moodle не звужує їх застосування, а, навпаки, дає "поштовх" до генерування нетрадиційних шляхів їх залучення. Так, вище на прикладі глосарію представлялась можливість розробки не лише тематичних словників по модулям навчального курсу, а й створення баз даних та гіперпосилань на додаткові джерела, розробки рубрикаторів, організації допомоги студентам за рахунок представлення відповідей на найбільш популярні навчальні питання студентів. Також традиційний вид діяльності "завдання" досконало підходить для модульної оцінки кожного структурного елементу пояснювальної записки до курсового проекту та проведених практичних дослідницьких робіт. Студент поступово, у визначенні часові строки виконує та завантажує результати своєї роботи, а викладач з ними знайомиться, виставляє поточний бал з обов'язковим заповненням поля "відгук-коментар" щодо виправлень або редагування змісту, розкриття додаткових питань, надає індивідуальний доступ до розроблених зовнішніх ресурсів навчальної підтримки при необхідності. За останнім передбачається ведення викладачем блогу, розробка сайту або іншої інформаційної сторінки в мережі за тематичним напрямом курсової роботи студента або надання посилання на вже присутні ресурси для обов'язкового самостійного опанування студентом.

      Творчість дидактичного розробки навчального курсу, в тому числі організації курсового проекту, викладача не має меж і тому свідчить унікальні комплекси та поєднання ресурсів платформи Moodle, їх структурного вибудовування. Викладач намагається найбільш яскраво та послідовно представити довідкові ресурси, налагодити активну дистанційну підтримку та включити необхідні для навчальної діяльності види діяльності та ресурси.

      Список використаних джерел

      1. Бардаков В.А. Реальное курсовое проектирование в системе дистанционного обучения Moodle [Електронний ресурс] / В.А. Бардаков. - Режим доступу до ресурсу: http://eprints.kname.edu.ua/37945/1/40-42.pdf.
      2. Вдовина Е.Н. Организация самостоятельной работы студентов над курсовым проектом с использованием дистанционных образовательных технологий / Е.Н. Вдовина // Из опыта реализации ФГОС в ситеме профессионального образования: педагогические чтения. - 2016. - С.73-75
      3. Ортинський В.Л. Педагогіка вищої школи / В.Л. Ортинський. -  К.: Центр учбової літератури, 209. - 472 с.
      4. Тютин В.А. Опыт применения системы LMS MOODLE при выполнении бакалаврами курсового проекта / В.А. Тютин // Обеспечение качества учебного процесса: традиции и инновации. - 2015. - С. 275-277.
      5.  Nwosisi C. A Study of the Flipped Classroom and Its Effectiveness in Flipping Thirty Percent of the Course Content [Електонний ресурс] / C. Nwosisi, A. Ferreira, Warren Rosenberg, K. Walsh // International Journal of Information and Education Technology. - 2016. - Vol. 6. - No. 5. - Режим доступу до ресурсу: file:///C:/Users/Acer/Desktop/A_Study_of_the_Flipped_Classroom_and_Its_Effective.pdf